Рівень шуму у шкільних приміщеннях



Звук як чинник навчального середовища утворюють 2 компоненти:

· звукова педагогічна інформація;
· безпосередньо шум – невпорядковані, неперіодичні коливання різної фізичної природи.
Шумовий компонент у навчальному середовищі формується вуличним і шкільним шумом. У приміщеннях гучність шуму та його частотний зміст (висоту шумових звуків) з'ясовують за допомогою спеціального приладу – шумоміра.
Робота учнів в умовах шуму негативно відображається на їх здоров'ї. Шум впливає на наступні процеси:

· посилюється газообмін;
· знижуються моторна і секреторна функції шлунка;
· прискорюється пульс та частота дихання;
· підвищується кров'яний тиск.

Також шум негативно впливає на функції нервової системи, викликає запаморочення, головний біль, шум у вухах. Шум гучністю понад 50 дБА знижує працездатність і підвищує поріг слухової чутливості. Розв'язування арифметичних прикладів при шумі в 60 дБА потребує у 2 рази більше часу, ніж за його відсутності, зростає кількість помилок. Це відбувається тому, що гальмування, яке розвивається в слухових нервових центрах під впливом високочастотного шуму, поширюється на нервові центри інших аналізаторів, які беруть участь у виконанні арифметичних дій.
Постійний шум менше шкідливий, ніж змінний. Наприклад, шум постійної інтенсивності у 70 дБА заважає менше, ніж шум змінної інтенсивності в ЗО-60 дБА. З гігієнічної точки зору допустимий тривалий шум на рівні 35 дБА.

Для керівників ЗНЗ, які безпосередньо несуть відповідальність за санітарно-гігієнічні умови у шкільних приміщеннях, пріоритетним завданням є виконання санітарно-гігієнічних вимог, створення належних умов для учасників навчально-виховного процесу.